AlexCh писал(а): ↑

23 дек 2020, 22:59

Композитор Микола Леонтович .


« «Це була вельми важка і небезпечна подорож, — написав він у своєму щоденнику. Найперше дослідник поїхав у село Марківку, нині Теплицького району, до батька композитора. Хотів з перших уст довідатися, що ж трапилося у той січневий день з його сином. Ось як описує про це дослідник. У суботу 9 січня 1921 року Микола Леонтович був у Тульчині. На прохання сестри Вікторії він поклав на ноти "Заповіт" Шевченка. Під вечір, у той же день, він приїхав кіньми у Марківку до батька. Ще не встигли обмінятися новинами, як на подвір'я в'їхала підвода. "Була шоста година вечора по сонцю... До хати зайшов молодий, 22–23-х років, середнього зросту чоловік. Темний блондин, без вусів і бороди. Руки мав холені, з довгими пальцями. Гарно вбраний. Пальто з овечим коміром. На голові кепка. Розмова російська, солдатська. Попросився переночувати." Якби ж Леонтовичі знали, що дають нічліг вбивці... Прибулий казав, що в Марківці має багато діла. Що він чекіст (інформатор). Проводить боротьбу з місцевим бандитизмом. Пропонував роздивитися документи з печатками Гайсинської ЧК. Особливо пропонував це зробити Миколі Дмитровичу. А документів була "гора". Леонтович роздивився їх і, повертаючи власникові, сказав: "З такими документами небезпечно будь-де ночувати." Непроханий гість називав себе на прізвище Гріщенко. Як був зазначений він у документах, ніхто не відає, бо Микола Дмитрович єдиний, хто роздивлявся документи, нікому нічого не говорив з цього приводу... Звук пострілу розбудив отця. Була 7.30 ранку. На ліжку під вікном сидів напівзігнутим Леонтович і зляканим голосом допитувався: "Що це, вибух?" Промовивши ці слова, впав на подушку. Над його ліжком стояв Гріщенко. Він був босий, в одній білизні. В руках тримав зброю, викидаючи стріляну гільзу. Дома ще були сестра композитора Вікторія і донька Галина. Їм, як і батькові композитора, незваний гість позв'язував руки. Він одягнув на себе напівкожушок, який носив батько Леонтовича. Лаявся брудними словами. Вимагав грошей. На очах у всіх витрушував все з гаманця Миколи Дмитровича. Забрав 5000 карбованців різною валютою. Все поперекидав у будинку. Шукав речі. І з речами вийшов. У цей час Леонтович лежав нерухомо з розплющеними очима. На ліжку й на підлозі була калюжа крові. На крик пана-отця прибіг учитель, інші люди. Вони розв'язали руки Леонтовичам, наклали пов'язку на рану потерпілого. Рана була з правого боку. Рвана рана. Леонтович ще встиг сказати: "Тату, я помираю". Була восьма година ранку, неділя 10 січня 1921 року. Коли приїхав лікар, Леонтович був уже мертвий. 12 січня, коли ховали композитора, у Марківці мела дуже сильна завірюха.»

Отправлено спустя 15 минут 47 секунд:
Убили ,щоб світ не почув голосу ,музики України .
Так ,як вбили ще десятки мільйонів талановитих ,героїчних українців.

І багато хто ,до цих пір, вважає кровавого сусіда братом.

Памяти Маэстро....

Украинская поэтесса Людмила Горовая, которую уже называют второй Линой Костенко, написала стихотворение "Враже", в котором от лица Ведьмы обрекает врага на горе и ад на земле. Позже ривненская группа "Энджи Крейда" положила слова поэтессы на музыку и исполнила получившуюся композицию. После недавних бомбардировок Киева и Кременчуга произведение обрело новую волну популярности – с его помощью интернет-пользователи проклинают оккупантов за их теракты.

Песню-заклинание и клип к ней опубликовали на YouTube-канале "Энджи Крейда" на 89-й день войны. С тех пор под видео собралось больше 510 тыс. просмотров и около 2 тыс, восторженных комментариев от зрителей.

Завораживающая мелодия и слегка жуткий текст действительно напоминают некое заклятье против российских оккупантов, которым стоит бояться ступать на украинские земли.

Слова в оригинале:

Сію тобі в очі,
Сію проти ночі.
Буде тобі, враже,
Так, як Відьма скаже!
Скільки в святу землю
Впало зерен жита -
Стільки разів буде
Тебе, враже вбито!
Скільки, враже, півень
Вночі кукуріка -
Стільки днів у тебе
Доживати віка!
Богові - Боже!
Ворогу - вороже!
Буде тобі, враже,
Так, як Відьма скаже!

Скільки зробиш, враже,
Кроків по Вкраїні -
Стільки твого ляже
Роду в домовині!
Стане на півсвіту
Чорного пристріту,
Буде тобі, враже,
Так, як Відьма скаже!
Писанку розпишу,
Люльку заколишу,
Матір твою, враже,
Без дітей залишу!
Батька твого, враже,
Смертю заспокою,
Жінку твою, враже,
Висушу ганьбою!
Богові - Боже!
Ворогу - вороже!
Буде тобі, враже,
Так, як Відьма скаже!

Як просію горе
Крізь дрібненьке сито -
Станеш ти про пекло
Господа просити...
Та не буде, враже,
Смерть твоя легкою.
Та й у смерті, враже,
Не знайдеш спокою...
Слово моє липке,
Слово моє кріпке,
Буде тобі, враже,
Так, як мати скаже!
Буде тобі, враже,
Як дружина скаже!
Буде тобі, враже,
Як дівчина скаже!
Буде тобі, враже,
Як дитина скаже!
Буде тобі, враже,
Так, як Відьма скаже!

Слегка поправленный мною по смыслу машинный перевод, рифмовать не пытался:

Сею тебе в глаза,
Сею на ночь глядя.
Будет тебе, враг,
Так, как Ведьма скажет!

Сколько в святую землю
Упало зерен ржи -
Столько раз
Тебя, сволочь, убьют!

Сколько, петух
Ночью прокукарекает,
Столько дней у тебя
осталось до смерти!

Богу – божье!
Врагу – вражье!
Будет тебе, сволочь,
Так, как Ведьма скажет!

Сколько сделаешь, оккупант,
Шагов по Украине -
Столько твоего ляжет
Рода в могилу!

Станет на полмира
Черного сглаза,
Будет тебе, сволочь,
Так, как Ведьма скажет!

Вышиванку распишу,
Младенца убаюкаю,
Мать твою, сволочь,
Без детей оставлю!

Отца твоего, враг,
Смертью успокою,
Женщину твою, враг,
Высушу позором!

Богу – божье!
Врагу – вражье!
Будет тебе, сволочь,
Так, как Ведьма скажет!

Как просею горе
Сквозь мелкое сито -
Станешь ты об аде
Господа просить...

Да не будет, сволочь,
Смерть твоя легкой.
Да и в смерти, сволочь,
Ты не найдешь покоя...

Слово мое липкое,
Слово мое крепкое,
Будет тебе, сволочь,
Так, как мать скажет!
Будет тебе, сволочь,
Как жена скажет!
Будет тебе, сволочь,
Как скажет девушка!
Будет тебе, сволочь,
Как ребенок скажет!
Будет тебе, сволочь,
Так, как Ведьма скажет!
.......

Украинские субтитры вполне корректные, а вот машинный перевод на русский очень сильно не попадает по смыслу.



Отправлено спустя 16 минут 25 секунд:
Анастасія Янчук - Враже (переспів пісні гурту Енджі Крейда) Малокрушлинецький СБК
Другой клип.