RI10буков, Я не из тех, кто танцуют джигу на могилах, но вынуждена констатировать: врезали вам неплохо.

Я помолюсь за вас

Сегодня день рождения Тараса Григорьевича Шевченко (197 годовщина)

ЗАПОВІТ
(В автографі Шевченка заголовка нема)

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... А до того —
Я не знаю бога.

Я щіро вітаю вас, брати і сестри. Це дійсно великий син України. Якби не казали сьогодні казна-що.
Моє знайомство почалося саме ось з чого:

Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в бога. .......
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур\'яні
Молюся богу... І не знаю,
Чого маленькому мені
Тоді так приязно молилось,
Чого так весело було?
Господнє небо і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось...
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє —
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята —
Не мої ягнята!
Обернувся я на хати —
Нема в мене хати!
Не дав мені бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!.. А дівчина
При самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала
Та й почула, що я плачу,
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала .....
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє... Лани, гаї, сади!
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.
Бридня!.. а й досі, як згадаю,
То серце плаче та болить,
Чому господь не дав дожить
Малого віку у тім раю.
Умер би, орючи, на ниві,
Нічого б на світі не знав,
Не був би в світі юродивим,
Людей і бога не прокляв!..

[Орська, кріпость 1847]

Це моя доця вчила напамять. А я тоді погано знала українську, розуміла звичайно, але розмовляти не могла. А моя дитина так відверто, щіро, та з душею розповідала цей віршик, що в мене ледзь сльозу не пробило.

Конотопская битва

Конотопская битва состоялась с 7 по 9 июля 1659 года между войсками Гетмана Ивана Выговского и Крымской Орды с одной стороны и московской армией, которой командовали Алексей Трубецкой и Семен Пожарский.

Не смотря на победу над российскими войсками, Выговский так и не смог реализовать свою идею о создании «Великого князівства Руського» как третьего равноправного участника союза Польши и Литвы и вскоре потерял власть в Украине.

Палома писал(а):Це дійсно великий син України. Якби не казали сьогодні казна-що.

Мы привыкли воспринимать Шевченко как поэта, на самом деле он был талантливый художник



«Цыганка-ворожка» («Цыганка гадающая украинской девушке»), 1842 г. Акварель. Повторение одноименной авторской картины, которая, к сожалению, не сохранилась. За эту картину Шевченко получил в Академии художеств серебряную медаль второго достоинства.

"Странное, однако ж, это всемогущее призвание. Я хорошо знал, что живопись - моя будущая профессия... И вместо того... я сочинял стихи, за которые мне никто ни гроша не заплатил и которые, наконец, лишили меня свободы..."

Тюркская Украина
http://forum-eurasica.ru/index.php?/top ... %bd%d0%b0/

Палома писал(а):RI10буков, Я не из тех, кто танцуют джигу на могилах, но вынуждена констатировать: врезали вам неплохо.

Я помолюсь за вас

...станцевала.

Но я и помолилась! Честно

politruk писал(а):ПыСы
СЕРГЕЙ КАРА-МУРЗА: ЭТНОНАЦИОНАЛИСТИЧЕСКАЯ ПРОГРАММА НА УКРАИНЕ!!!

Коммунякское ПЫ СЫ не пиши

rabotni4ek писал(а):Коммунякское ПЫ СЫ не пиши

rabotni4ek, у тебя мама биль, папа биль? (с) Джентльмены удачи.
Продолжим логический ряд: ты пионером биль, комсомольцем биль, коммунистом биль, много людям вреда принес? А чё такой злой (на свое прошлое)?