Вечная память погибшим за Украину
-
- Сообщения: 13726
- Зарегистрирован: 24 авг 2012, 16:38
- Награды: 4
- Откуда: Київ
- Благодарил (а): 3408 раз
- Поблагодарили: 4608 раз
- Пол:
Вечная память погибшим за Украину
Volodymyr Viatrovych
Тиша.
Спершу село наповнили чужі крики. З кожного двору лунало: «Гаварі где хлєб, сука! Куда прячєш народноє добро?». Вигуки супроводжували інші, не менш дражливі звуки - зі скрипом зривалась підлога, брязкав розбитий посуд, з шурхотом валились солом‘яні стріхи. Де-не-де крізь суцільний гул проривалися різкі постріли.
Потім село тихесенько вило. Моторошне скавучання лунало з під кожної хати. То була не худоба чи коти-собаки (їх вже кілька місяців як не було), а люди. Якби було кому прислухатися до того виття то міг би почути одне лише слово із мови, що колись була людською. «Їсти, їсти, їсти»- видушували із себе страшні істоти, похитуючись на порогах своїх хат, які стали їх гробівцями.
А потім село замовкло. Жодного звуку.
Так страшно воно не мовчало навіть після татарських набігів. Тоді смерть супроводжували голосіння живих. Тепер здавалося померла сама смерть. Навіть гамірлива весняна природа боялась порушити пануючу тишу. Попри квітень на дворі, мовчали пташки, не дзюркотіла вода з-під сірого талого снігу, не шелестіла спинаючись трава.
Минули роки, село знов зазвучало - чужими піснями, не своїми голосами, незрозумілою лайкою. І лише передранкова тиша нагадувала тих, хто дивували колись світ своїм співом.
Тиша.
Спершу село наповнили чужі крики. З кожного двору лунало: «Гаварі где хлєб, сука! Куда прячєш народноє добро?». Вигуки супроводжували інші, не менш дражливі звуки - зі скрипом зривалась підлога, брязкав розбитий посуд, з шурхотом валились солом‘яні стріхи. Де-не-де крізь суцільний гул проривалися різкі постріли.
Потім село тихесенько вило. Моторошне скавучання лунало з під кожної хати. То була не худоба чи коти-собаки (їх вже кілька місяців як не було), а люди. Якби було кому прислухатися до того виття то міг би почути одне лише слово із мови, що колись була людською. «Їсти, їсти, їсти»- видушували із себе страшні істоти, похитуючись на порогах своїх хат, які стали їх гробівцями.
А потім село замовкло. Жодного звуку.
Так страшно воно не мовчало навіть після татарських набігів. Тоді смерть супроводжували голосіння живих. Тепер здавалося померла сама смерть. Навіть гамірлива весняна природа боялась порушити пануючу тишу. Попри квітень на дворі, мовчали пташки, не дзюркотіла вода з-під сірого талого снігу, не шелестіла спинаючись трава.
Минули роки, село знов зазвучало - чужими піснями, не своїми голосами, незрозумілою лайкою. І лише передранкова тиша нагадувала тих, хто дивували колись світ своїм співом.
- Вложения
-
- Вечная память погибшим за Украину - 69650859_10212591403060576_1381718436849123328_o.jpg (71.64 КБ) 1895 просмотров
- Вечная память погибшим за Украину - 69650859_10212591403060576_1381718436849123328_o.jpg (71.64 КБ) 1895 просмотров
-
- Сообщения: 25920
- Зарегистрирован: 30 окт 2014, 01:15
- Награды: 3
- Откуда: KYIV
- Благодарил (а): 26906 раз
- Поблагодарили: 11852 раза
- Пол:
-
- Модератор
- Сообщения: 45340
- Зарегистрирован: 17 сен 2009, 17:43
- Награды: 3
- Откуда: Faina Ukraina
- Благодарил (а): 7225 раз
- Поблагодарили: 9730 раз
- Пол:
Вечная память погибшим за Украину
Сегодня в Украине отмечают День памяти "киборгов"
https://censor.net.ua/news/3170194/sego ... i_kiborgov
https://censor.net.ua/news/3170194/sego ... i_kiborgov
-
- Сообщения: 1543
- Зарегистрирован: 25 мар 2016, 17:06
- Награды: 2
- Благодарил (а): 9858 раз
- Поблагодарили: 1766 раз
- Пол:
Вечная память погибшим за Украину
Волинянин Ілля Струк із легендарного 503 окремого батальйону морської піхоти, який захищав Україну на Донбасі з 2014 року, загинув на бойовому посту.
Він багато чого не встиг: відсвяткувати день народження, створити родину, вивчитися на офіцера й відчути смак перемоги.
Він багато чого не встиг: відсвяткувати день народження, створити родину, вивчитися на офіцера й відчути смак перемоги.
- Вложения
-
- Вечная память погибшим за Украину - top-photo.jpg (15.7 КБ) 1661 просмотр
- Вечная память погибшим за Украину - top-photo.jpg (15.7 КБ) 1661 просмотр
-
- Сообщения: 25920
- Зарегистрирован: 30 окт 2014, 01:15
- Награды: 3
- Откуда: KYIV
- Благодарил (а): 26906 раз
- Поблагодарили: 11852 раза
- Пол:
Вечная память погибшим за Украину
Это Харьков.
Нет прощения рашистким убийцам.
Нет прощения рашистким убийцам.
_________
Шел Шива по шоссе, замышляя сущее.
Шел Шива по шоссе, замышляя сущее.
-
- Сообщения: 1543
- Зарегистрирован: 25 мар 2016, 17:06
- Награды: 2
- Благодарил (а): 9858 раз
- Поблагодарили: 1766 раз
- Пол:
Вечная память погибшим за Украину
13 липня під час спроби за попередньою домовленістю з ворогом евакуювати тіло загиблого українського розвідника російські найманці відкрили по групі наших військових вогонь на ураження. Один з морпіхів зазнав поранення, а бойового медика Миколу Іліна, який поспішив допомогти побратиму, бойовики вбили. Загиблий медик був громадянином Естонії.
Источник: https://censor.net.ua/r3208174
Источник: https://censor.net.ua/r3208174
- Вложения
-
- Вечная память погибшим за Украину - 650x520.jpg (51.79 КБ) 1579 просмотров
- Вечная память погибшим за Украину - 650x520.jpg (51.79 КБ) 1579 просмотров
-
- Сообщения: 13726
- Зарегистрирован: 24 авг 2012, 16:38
- Награды: 4
- Откуда: Київ
- Благодарил (а): 3408 раз
- Поблагодарили: 4608 раз
- Пол:
Вечная память погибшим за Украину
R.I.P.
Сержант Журавель
Герой, смерть якого "проконтролював" зеленський.
- Вложения
-
- Вечная память погибшим за Украину - 116155716_1337082283161417_8259390152171641585_n.jpg (37.07 КБ) 1542 просмотра
- Вечная память погибшим за Украину - 116155716_1337082283161417_8259390152171641585_n.jpg (37.07 КБ) 1542 просмотра
-
- Сообщения: 12615
- Зарегистрирован: 21 июл 2017, 10:30
- Награды: 2
- Откуда: Днiпро
- Благодарил (а): 1979 раз
- Поблагодарили: 4973 раза
- Пол:
Вечная память погибшим за Украину
Андрій Кизило-загиблий воїн рос-укр війни
Однією з його мрій було пройти та здобути всі нагороди в забігах
Його мрію втілила Тетяна Шелковська,яка принесла дружині загиблого воїна всі нагороди,які отримала для того,щоб втілити мрію Андрія, вже посмертно
Однією з його мрій було пройти та здобути всі нагороди в забігах
Його мрію втілила Тетяна Шелковська,яка принесла дружині загиблого воїна всі нагороди,які отримала для того,щоб втілити мрію Андрія, вже посмертно